Струменеві принтери

Матричні принтери — це, звичайно, добре, але друк на них відбувається дуже голосно, а результат не дуже якісний. Всім хотілося мати принтер, який друкував би тихо і якісно, і при цьому був би достатньо дешевим. Принцип роботи струменевого принтера так само старий, як і «принтер» Чарльза Беббіджа. Ще в XIX столітті лауреат Нобелівської премії по фізиці, лорд Рейлі вивчав розпад струменя рідини і формування крапель. Але реалізована ця технологія була лише у 1948 році, в лабораторіях компанії Siemens.

Всього існує три методи друку, що використовуються в струменевих принтерах: п'єзоелектричний метод (використовується компаніями Epson і Brother), метод газових міхурів (Canon) і метод drop-on-demand (Hewlett-Packard). У всіх пристроях використовується резервуар з фарбою, на дні якого є маленький отвір (сопло).

При п'єзоелектричному методі друку в сопло встановлений плоский п'єзокристал, пов'язаний з діафрагмою. Коли на п'єзокристал подається струм, він вигинається і тисне на діафрагму. Таким чином формується крапелька, яка виштовхується на папір. Отакий маленький насос.

У методі газових міхурів (назва технології BubbleJet) п'єзокристал не потрібен — замість нього використовується нагрівальний елемент, який розігріває чорнило в соплі до температури 300-500 градусів, внаслідок чого утворюються бульбашки газу, що виштовхують фарбу на папір.

Метод drop-on-demand схожий на метод газових міхурів — там також використовується нагрівальний елемент. Тільки температура нагріву дещо нижча, і на папір потрапляє не крапля, а бульбашка пари.

Але повернемося до історії. Першим був придуманий п'єзоелектричний метод друку. Проте далі за теорію справа довго не йшла. Тільки на початку 70-х років з'явилися перші реально працюючі системи струменевого друку. А в 1976 році IBM представила перший струменевий принтер — Model 6640, що встановив нові стандарти друку.

Рік потому Siemens представила струменевий принтер для персональних комп'ютерів. А в 1978 році Canon оголосила про розробку технології BubbleJet. Трохи пізніше Hewlett-Packard заявляє про свій метод друку — drop-on-demand. Але технологія від HP була реалізована в принтері тільки в 1984 році, коли компанія представила пристрої серії ThinkJet, які швидко завоювали ринок.

У той же час Epson продовжувала розвивати технологію п'єзоелектричного друку, і в 1985 році представила принтер SQ-870/1170, у якому використовувалися п'єзоелектричні пластини. А два роки опісля компанія Dataproducts випустила принтер з використанням пластинчастого пьезоперетворювача.

Саме ця технологія використовується у всіх принтерах Epson Stylus (з 1994 року). Потім, на початку 90-х років, Hewlett-Packard одержала патент на кольоровий струменевий друк. Вони придумали змішувати три кольори (блакитний (cyan), пурпурний (magenta) і жовтий (yellow)) один з одним, таким чином одержуючи будь-який відтінок. Але поряд з персональними комп'ютерами першими з'явилися струменеві принтери серії Stylus Color, від Epson.