Функції мережевого рівня.

Мережі, що входять до складу об’єднаної мережі, можуть будуватися на основі різних мережевих технологій. Кожна мережева технологія цілком достатня для організації обміну інформацією в рамках однієї підмережі, але не дозволяє здійснювати взаємодію комп’ютерів даної підмережі з комп’ютерами підмереж, заснованих на інших технологіях. Це пояснюється можливою несумісністю протоколів і способів адресації, визначених різними технологіями. Тому для забезпечення функціонування об’єднаних мереж потрібні засоби, що є «надбудовою» над канальним рівнем, що дозволяє абстрагуватися від конкретних рішень, закладених в мережевих технологіях. Як така надбудова виступають засоби мережевого рівня моделі OSI.

Очевидно, що пристрої цього рівня, призначені для об’єднання мереж, повинні бути влаштовані набагато складніше, ніж пристрої канального рівня. По-друге, ці пристрої повинні забезпечувати цілеспрямовану передачу даних між абонентами через підмережі складної мережі (тобто визначати шлях проходження даних), щоб не викликати перевантаження складної мережі. Процес визначення шляху проходження даних через підмережі складної мережі називається маршрутизацією, а пристрої, об’єднуючі мережі які вирішують перераховані завдання, одержали назву маршрутизаторів.

Отже, для успішного інформаційного обміну в об’єднаних мережах засоби мережевого рівня повинні вирішувати наступні задачі:

— забезпечувати єдину систему адресації, не залежну від мережевої технології, що дозволяє адресувати окремі мережі і вузли;
— визначати шлях (послідовність мереж), по якому повинні пройти дані, щоб досягти одержувача;
— забезпечувати наскрізну передачу даних через мережі з різною технологією.