Функції транспортного рівня.

Засоби мережевого рівня забезпечують доставку даних між пристроями в складній мережі (комп’ютерами, маршрутизаторами і т.д). Проте не слід забувати, що на одному вузлі може функціонувати паралельно декілька програм, яким потрібен доступ до мережі. Отже, дані всередині комп’ютерної системи повинні розподілятися між програмами. Тому, при передачі даних по мережі недостатньо просто адресувати конкретний вузол. Необхідно також ідентифікувати програму-одержувача, що неможливо здійснити засобами мережевого рівня.

Іншою серйозною проблемою протоколів мережевого рівня є відсутність засобів, що дозволяють передавати великі масиви даних. Коли початкові дані перевищують максимально допустимий розмір пакету мережевого рівня, то ці дані повинні бути розбиті на порції, кожна з яких передається в мережу окремим пакетом. Проте кожен пакет мережевого рівня передається по мережі як єдиний, незалежний від інших блок даних. У випадку якщо які-небудь пакети «загубилися», то модуль мережевого протоколу на приймаючій стороні не зможе виявити втрату, і, отже, — виявити порушення цілісності загального масиву даних. Тому засоби транспортного рівня забезпечують відсутність втрат інформації. Такий режим передачі даних одержав назву гарантованої доставки.

Таким чином, засоби транспортного рівня є функціональною надбудовою над мережевим рівнем і вирішують дві основні задачі:

— забезпечення доставки даних між конкретними програмами, що функціонують, в загальному випадку, на різних вузлах мережі;
— забезпечення гарантованої доставки масивів даних довільного розміру.

В даний час в Інтернет використовуються два транспортні протоколи — UDP, що забезпечує негарантовану доставку даних між програмами, і TCP, що забезпечує гарантовану доставку зі встановленням віртуального з’єднання.