Функції верхніх рівнів.

Компоненти чотирьох нижніх рівнів моделі OSI (фізичного, канального, мережевого і транспортного) є механізмом, що забезпечує доставку даних будь-якого типу і довільного об’єму між програмами, що працюють на різних вузлах складної мережі. Проте, при роботі в мережі користувачам потрібна не просто пересилка даних, а виконання яких-небудь операцій з різними інформаційними об’єктами, наприклад, файлами, теками, поштовими повідомленнями і т.п. Природно, що тих можливостей, які надають засоби нижніх рівнів, недостатньо.

Для прикладу розглянемо ситуацію, коли користувачу необхідно проглянути документ, розташований не на його локальному комп’ютері, а на віддаленій машині. Рішення такої задачі припускає як мінімум проходження наступних етапів:

1. Формування і передача з комп’ютера користувача запиту, що містить ім’я документа.

2. Обробка запиту, пошук і пересилка файлу документа з віддаленого комп’ютера.

3. Відстежування в процесі роботи програмним забезпеченням віддаленої машини змін, що вносяться в цей документ іншими користувачами, і повідомлення про це користувача.

Крім того, ці дії можуть передувати етапом перевірки прав користувача на роботу з документом, що припускає додатковий обмін інформацією.

Надаючи загальні методи пересилки даних, компоненти нижніх рівнів не мають засобів, що дозволяють реалізувати специфіку такої взаємодії. Тому для його організації потрібні додаткові надбудови над засобами транспортного і нижчерозташованих рівнів. В еталонній моделі OSI передбачені три рівні: сесійний рівень, представницький рівень і прикладний рівень. Кожний з цих рівнів виконує певні функції.

Сесійний рівень забезпечує встановлення і підтримку сеансу (або сесії) при тривалій взаємодії. Сеанс — це логічне (віртуальне) з’єднання між двома програмами, що в загальному випадку функціонують на різних комп’ютерах. У простому випадку, встановлення віртуального з’єднання має на увазі узгодження параметрів обміну і виділення ресурсів, наприклад, блоків пам’яті, необхідних для прийому і передачі даних. Після закінчення передачі даних відбувається закриття з’єднання, що припускає звільнення виділених ресурсів. У багатьох випадках цього недостатньо, тому сесійний рівень пропонує складніші механізми для організації сеансів.

Найбільш важливим є механізм тривалої підтримки з’єднання в період, коли активного обміну даними не відбувається. Така підтримка здійснюється шляхом періодичної відправки спеціальних тестових пакетів, при отриманні яких учасник з’єднання повинен відповісти. Повертаючись до запропонованого вище прикладу, слід зазначити, що встановлення з’єднання при роботі з видаленим документом дозволяє один раз перед початком роботи перевірити права доступу користувача, а також один раз передати запит з ім’ям файлу. У випадку, якщо б з’єднання не встановлювалося, то ці дані доводилося б передавати в кожному пакеті, що направляється в мережу, і, крім того, власник ресурсу не зміг би повідомляти «читача» подій про зміни під час роботи.

В деяких випадках при передачі даних по мережі може бути потрібно додаткове перетворення. Наприклад, це необхідно у випадку, якщо взаємодіючі програми використовують різні способи кодування текстової інформації, або якщо для забезпечення захисту інформації потрібно здійснювати шифрування даних. Забезпечення подібних проміжних перетворень покладене на представницький рівень.

Всі розглянуті рівні моделі OSI, по суті, є сервісними рівнями. Вони дозволяють здійснювати роботу з різними інформаційними ресурсами мережі, наприклад, файлами або повідомленнями електронної пошти. Природно, що різні типи ресурсів в загальному випадку вимагають різних методів обробки і, зокрема, методів мережевої взаємодії. Тому самим верхнім рівнем моделі OSI є прикладний рівень, який забезпечує мережеві функції роботи з конкретними інформаційними об’єктами. У запропонованому вище прикладі (читання віддаленого документа) до функцій прикладного протоколу відносяться формування запитів на отримання документа, перевірка прав доступу, а також визначення порядку пересилки файлів і повідомлень про зміну документа.

Слід зазначити, що для методів роботи з тими або іншими ресурсами, визначуваних протоколами прикладного рівня, частина функцій сесійного рівня і представницького рівня може виявитися надмірною, тому при програмній реалізації три верхні рівні звичайно об’єднуються.

Мережеві технології
Сисадміни сьогодні у великій пошані

Сьогодні хороші системні адміністратори в ціні. Тому їм знайти роботу не складе особливої праці. І чим вище буде у претендента кваліфікація, тим більш високу зарплату йому запропонують. Солідні великі компанії, зокрема, банки, що мають великі офіси, відповідні комп’ютерні мережі, пропонують вакансії системних адміністраторів лише фахівцям з вищою освітою в технічній …

Мережеві технології
Об’єднання мереж на канальному рівні

Складні мережі, в загальному випадку, є сукупністю декількох мереж. Такі мережі називаються об’єднаними мережами (internetwork). Необхідність об’єднання мереж може бути викликана різними причинами. Перш за все, це — подолання технічних обмежень середовища передачі, наприклад, максимальної відстані передачі даних. Крім того, побудова мережі як об’єднаної дозволяє підвищити надійність (вихід з ладу …

Мережеві технології
Протоколи канального рівня і мережеві технології

Функціональний склад того або іншого протоколу канального рівня багато в чому визначається особливостями фізичного рівня, наприклад, топологією мережі або типом середовища передачі. Тому при проектуванні мережевої взаємодії використовуються і розробляються комплексні стандарти, що одержали назву мережевих технологій. Мережева технологія — це набір стандартів, що визначає мінімальний склад програмно-апаратних засобів, достатній …