Гарантована доставка

Принцип гарантованої доставки заснований на тому, що комп’ютер котрий передає завжди «знає», чи були доставлені дані одержувачу чи ні. Це забезпечується тим, що приймаючий комп’ютер підтверджує успішний прийом даних. Якщо комп’ютер, що передає, не одержує підтвердження, він намагається провести повторну передачу.

Режим передачі з гарантією доставки має істотний недолік — мережа додатково завантажується пакетами-підтвердженнями. Це може виявитися принциповою проблемою на каналах з низькою продуктивністю. Тому при широкомовній розсилці, а також для передачі невеликих порцій даних, якщо немає необхідності в підтвердженні, використовується режим передачі з негарантованою доставкою.

Очевидно, що використання підтверджень не є достатнім для забезпечення правильної передачі великих масивів даних. В результаті можливих затримок і/або втрат з подальшою повторною передачею, фрагменти масиву даних можуть бути доставлені в неправильному порядку, частина з них може виявитися продубльованою. Для того, щоб відновити правильну послідовність даних, приймаючій стороні необхідно виділити певні ресурси (наприклад, пам’ять) і погоджувати параметри передачі з відправником.

Отже, перед початком передачі абоненти повинні обмінятися деякою службовою інформацією і перейти в стан готовності до взаємодії. Такий режим передачі даних по мережі називається передачею зі встановленням віртуального з’єднання. Після закінчення взаємодії виділені ресурси, як правило, звільняються і абоненти «виходять із стану готовності», тобто з’єднання закривається.