Логічні топології локальних обчислювальних мереж

Логічна топологія визначає характер розповсюдження інформації по комп'ютерній мережі. При передачі інформації від одного абонента мережі до іншого абонента ця інформація належним чином оформляється. Передавані дані оформляються в стандартні фрагменти (пакети, дейтаграми). Крім власне передаваних даних (чисел, текстів, малюнків і т.п.) до складу пакету додається адреса (приймача інформації або і приймача і передавача), контрольна інформація (щоб можна було перевірити, пакет прийнятий повністю або тільки його частина) і ряд іншої інформації. Розглянемо три основні варіанти логічних топологій локальних обчислювальних мереж.

Логічна шина визначає рівноправний доступ до мережі всіх абонентів. В цьому випадку передавач виставляє в мережу пакет інформації, а вся решта абонентів, почувши передавану інформацію, аналізують її. Якщо у складі пакету абонент знаходить свою адресу, він цю інформацію залишає собі, якщо адреса виявилася чужою — ігнорує. Якщо у момент передачі інформації одним абонентом вклинюється в розмову інший абонент, відбувається накладення пакетів, зване колізією. Колізії приводять до перемішування пакетів і неможливості розібратися хто що сказав?. Виявивши колізію, абонент, що передає, замовкає на інтервал часу випадкової тривалості, після чого повторює спробу передачі інформації. При дуже великій кількості абонентів в мережі вірогідність колізій різко зростає, і мережа стає непрацездатною.

Логічне кільце припускає, що інформація проходить повне коло і приходить до джерела, тобто в крапку з якої була відправлена. При цьому кожен абонент порівнює адресу одержувача зі своєю власною. Якщо адреси співпали, інформація копіюється в буфер, пакет позначається як той, що дійшов до адресата і передається наступному абоненту. Якщо адреси не співпали, пакет передається без жодних позначок. Коли абонент одержав пакет відправлений власноручно і з позначкою прийнято, він його далі не передає і в роботу може вступити інший абонент мережі.

Логічна топологія зірка (і її версія — дерево) орієнтована на встановлення каналу зв'язку між приймачем і передавачем засобами комутаторів. Тобто за відсутності комутатора неможливо зв'язатися між собою навіть двом абонентам мережі. При передачі даних від одного абонента до іншого, всі інші чекають закінчення передачі.