Однорангові та ієрархічні мережі

З погляду організації взаємодії комп’ютерів, мережі ділять на однорангові і ієрархічні.

Всі комп’ютери однорангової мережі равноправні. Будь-який користувач мережі може дістати доступ до даних, що зберігаються на будь-якому комп’ютері.

Однорангові мережі можуть бути організовані за допомогою таких операційних систем, як Windows’3.11, Novell Netware Lite. Вказані програми працюють як з DOS, так і з Windows. Однорангові мережі можуть бути організовані також на базі всіх сучасних 32-розрядних операційних систем і деяких інших.

Переваги однорангових мереж:

1. найбільш прості в установці і експлуатації.

2. операційні системи DOS і Windows володіють всіма необхідними функціями, що дозволяють будувати однорангову мережу.

Недолік: в умовах однорангових мереж утруднено рішення питань захисту інформації. Тому такий спосіб організації мережі використовується для мереж з невеликою кількістю комп’ютерів.

В ієрархічній мережі при установці мережі наперед виділяються один або декілька комп’ютерів, що управляють обміном даних по мережі і розподілом ресурсів. Такий комп’ютер називають сервером. Будь-який комп’ютер, що має доступ до послуг сервера називають клієнтом мережі або робочою станцією.

Сервер в ієрархічних мережах — це постійне сховище ресурсів, що розділяються. Сам сервер може бути клієнтом тільки сервера вищого рівня ієрархії. Тому ієрархічні мережі іноді називаються мережами з виділеним сервером. Сервери звичайно є високопродуктивними комп’ютерами, можливо, з декількома паралельно працюючими процесорами, з вінчестерами великої місткості, з високошвидкісною мережевою картою (100 Мбіт/с і більш).

Ієрархічна модель мережі є найбільш переважною, оскільки дозволяє створити найбільш стійку структуру мережі і раціональніше розподілити ресурси. Також гідністю ієрархічної мережі є вищий рівень захисту даних.

До недоліків ієрархічної мережі, в порівнянні з одноранговими мережами, відносяться:

1. необхідність додаткової ОС для сервера.

2. вища складність установки і модернізації мережі.

3. необхідність виділення окремого комп’ютера як сервера

Розрізняють дві технології використання сервера: технологію сервера файлу і архітектуру клієнт-сервер.

У першій моделі використовується файловий сервер, на якому зберігаються більшість програм і даних. На вимогу користувача йому пересилаються необхідна програма і дані. Обробка інформації виконується на робочій станції.

У системах з архітектурою клієнт-сервер обмін даними здійснюється між додатком-клієнтом і додатком-сервером. Зберігання даних і їх обробка проводиться на потужному сервері, який виконує також контроль над доступом до ресурсів і даних. Робоча станція одержує тільки результати запиту. Розробники додатків по обробці інформації звичайно використовують цю технологію.

Мережеві технології
Сисадміни сьогодні у великій пошані

Сьогодні хороші системні адміністратори в ціні. Тому їм знайти роботу не складе особливої праці. І чим вище буде у претендента кваліфікація, тим більш високу зарплату йому запропонують. Солідні великі компанії, зокрема, банки, що мають великі офіси, відповідні комп’ютерні мережі, пропонують вакансії системних адміністраторів лише фахівцям з вищою освітою в технічній …

Мережеві технології
Об’єднання мереж на канальному рівні

Складні мережі, в загальному випадку, є сукупністю декількох мереж. Такі мережі називаються об’єднаними мережами (internetwork). Необхідність об’єднання мереж може бути викликана різними причинами. Перш за все, це — подолання технічних обмежень середовища передачі, наприклад, максимальної відстані передачі даних. Крім того, побудова мережі як об’єднаної дозволяє підвищити надійність (вихід з ладу …

Мережеві технології
Протоколи канального рівня і мережеві технології

Функціональний склад того або іншого протоколу канального рівня багато в чому визначається особливостями фізичного рівня, наприклад, топологією мережі або типом середовища передачі. Тому при проектуванні мережевої взаємодії використовуються і розробляються комплексні стандарти, що одержали назву мережевих технологій. Мережева технологія — це набір стандартів, що визначає мінімальний склад програмно-апаратних засобів, достатній …